Колектив Панівецької ЗОШ щиро вітає усіх з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим.
Бажаємо Вам богатирського здоров'я, земного щастя, достатку і благополуччя.
Нехай у Новому році здійсняться всі Ваші задуми і плани. Щоб рік прийдешній був для Вас щедрим на удачу , багатим на щастя та радість

20 лютого учні та працівники Панівецької школи вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні.
Події 2014 року,що відбувалися на Майдані Незалежності ожили в пам'яті присутніх, в черговий раз спонукали задуматися, як важко дається Україні Незалежність

Герої не вмирають!

Він мав у серці те, що не вмирає... Міша спішив жити...Його коливало у бурхливому вирі життя...Він не хотів слави, не хотів багатства, він цінував кожну мить життя...Він мав у серці те, що не вмирає... Міша понад усе був справжнім патріотом.
Його душа була сповнена сміливості та відваги, тож коли розпочались воєнні дії на Сході України, Міша не зміг залишитись осторонь. Він із тисячами інших воїнів, теж чиїхось синів та братів, став на захист держави, свого народу.Міша рятував життя сотням своїх побратимів, але сам врятуватися не зміг. Він так і не побачив 25-ї весни...
Таких як він, сотні. тисячі...Юних, запальних, відважних,безстрашних воїнів.Вони віддали найдорожче-своє життя,за нас , за мирне небо. за нашу свободу. 31 січня цього року виповнилося 5 років з дня героїчної загибелі Міші.Міша загинув в бою, в с. Чорнухино ( поблизу Дебальцево).Разом з ним загинули Сергій Матусевич з Київщини та командир Олег Довгий з Хмельниччини.Я не могла повірити в страшну звістку. Молилася і плакала , надіючись, що це неправда.І все ж прада була непоправимою і безповоротною. П'ята річниця вшанування пам"яті мого сина Міші відзначалася в Панівецькій ЗОШ I-II ст. 31 січня 2020 року. Складаю щиру подяку за душевну підтримку, за розділене горе, за проведені заходи директору школи В.Ф. Пенькало, вчителям та учням школи, М.Соломчуку-художньому керівнику БК,педагогу-організатору Г.Соломчук, однокласниці Н.Добрянській. Дякую за молитву та панахиду відправлену на могилі Міші о. І.Дроздовському, дякові і хористам церкви. Дякую усім родичам, представникам влади, військомату, волонтерам та воїнам АТО, що не забули.
На роковини до Міші приїхали воїни-десантники з Львова.Хлопці були вражені душевним прийомом зі сторони директора школи В.Ф.Пенькало , вчителями та учнями.Із їх слів: "У нас є 14 загиблих побратимів .Ми постійно їздимо на Батьківщину загиблих героїв, в день вшанування пам"яті про них.Але таку повагу до загиблих і воїнів -захисників, загалом, ми відчули вперше в рідній школі Міші.Ми зрозуміли, що школа поважає,пам"ятає і цінує справу своїх захисників".
Дякую вам Мішові друзі - Коля, Андрій Саша. Дякую всім, хто запалив свічку пам'яті про мого сина, хто підтримав добрим словом у важких споминах. Не забуваймо ж тих, хто поліг за наше світле майбутнє, за краще життя. Наші загиблі герої, стали янголами-охоронцями й захищають нас з небес. В нас живих завдання: підтримати їх молитвою, думкою, добрим словом. Я хочу , щоб пам'ять про Мішу та інших героїв, не згасла. Нехай їхня слава та героїчні подвиги залишаться у наших серцях до останньго подиху. СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
З вдячністю мама Міші Григоришина.